Слова живі, немов зернини

    Вогонь творчості Лесі Українки палає уже понад століття. Донька Прометея, як прозвали її, несла вона вогонь своїх поезвй, цю іскру Божу, за життя людям, несе і зараз, устами нашими, її потомків. Тож нехай звучить серед нас слово Лесі і слово про Лесю, як шана наша пам'яті її великій.
              Тобі сьогодні хліб, калину й колос
              Твоя малеча рідна принесла.
              Ти все життя з недугою боролась
              Та творчістю ти смерть перемогла!
       Такими слова розпочалася літературна година в бібліотеці.